1. Обдати, облити когось або щось окропом (гарячою водою).
2. Перен. Обсипати, вкрити щось у великій кількості (про дощ, кулі тощо).
3. У церковному обряді: обдати, прикрасити краплями святого окропу (освяченої води).
Словник Української Мови
Буква
1. Обдати, облити когось або щось окропом (гарячою водою).
2. Перен. Обсипати, вкрити щось у великій кількості (про дощ, кулі тощо).
3. У церковному обряді: обдати, прикрасити краплями святого окропу (освяченої води).
Приклад 1:
Замукали, заіржали, забекали — отверзли уста воли, корови, коні й овечки, що їх дехто з господарів привів на горинський берег окропити святою водою. У глечики, відра, корчаги, пляшки люди брали із ополонки воду, причащалися, скроплювали себе і тих, хто був довкола; з мисок, поклавши на дно калину, вмивалися дівчата; вмивали обличчя — хлопець дівчині, а дівчина хлопцеві — ті, що були заручені; ті, що прийшли зі свічками, засвічували їх і в святій ополонці гасили; хто натирав святою водою свої болячки; хто пив її від недуги; чоловіки підіймали у небо голови, чи світить сонце, бо коли на Водохреще світить сонце, то хліба вродять чисті.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”