Значення
-
Особа, яка подає скаргу до державного органу, установи або посадової особи з метою оскарження дій, рішень або бездіяльності, що порушують її права чи законні інтереси.
-
У кримінальному процесі: потерпілий, його представник або законний представник, який подав заяву про вчинення кримінального правопорушення та підтримує обвинувачення у суді.
-
Розмовне: людина, яка схильна часто скаржитися, нарікати на щось або на когось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скаржник, р. скаржника, д. скаржникові, з. скаржника, о. скаржником, м. скаржникові, к. скаржнику