пустоцвіт

[pustot͡sʋit] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Біологічна аномалія у рослин, коли утворюються безплідні, неповноцінні квітки, що не дають зав’язі та плодів.

  2. Переносно — про людину, чия діяльність, творчість або життя є непродуктивною, безплідною, не дає реальних результатів; пустодій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пустоцвіт, р. пустоцвіту, д. пустоцвітові, з. пустоцвіт, о. пустоцвітом, м. пустоцвіті, к. пустоцвіте

Більше записів