Значення
-
Абстрактний іменник, що позначає стан або якість бути пустим, порожнім; відсутність внутрішнього змісту, сутності або цінності.
-
У техніці, будівництві та матеріалознавстві — фізична характеристика матеріалу (наприклад, бетону, ґрунту), що виражає відношення об’єму порожнин (пор) до загального об’єму тіла; пористість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пустотність, р. пустотності, д. пустотності, з. пустотність, о. пустотністю, м. пустотності, к. пустотносте