скарлюченість

1. Властивість за значенням прикметника “скарлючений“; стан, коли щось є скривленим, зігнутим, перекрученим або має неправильну, викривлену форму.

2. Медичний термін, що означає патологічну деформацію, викривлення частини тіла (найчастіше хребта або кінцівок), що призводить до обмеження функцій; викривленість.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |