Значення
-
Властивість за значенням прикметника “скарлючений“; стан, коли щось є скривленим, зігнутим, перекрученим або має неправильну, викривлену форму.
-
Медичний термін, що означає патологічну деформацію, викривлення частини тіла (найчастіше хребта або кінцівок), що призводить до обмеження функцій; викривленість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скарлюченість, р. скарлюченості, д. скарлюченості, з. скарлюченість, о. скарлюченістю, м. скарлюченості, к. скарлюченосте