Древослів

Словник Української Мови

скарлючений

[skɑrljut͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Скарлючений — такий, що має вигляд скарлюги, скручений, зігнутий, звивистий.

  2. Скарлючений — покритий скарлюгами, горбатий, нерівний.

  3. Скарлючений — переносно: складний, заплутаний, незрозумілий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скарлючений, р. скарлюченого, д. скарлюченому, з. скарлюченого, о. скарлюченим, м. скарлюченім

Більше записів