путто

1. У мистецтві — зображення оголеного немовляти або малого хлопчика, часто крилатого, характерне для образотворчого мистецтва доби Відродження та бароко.

2. У архітектурі та декоративно-ужитковому мистецтві — скульптурне або живописне прикрашення у вигляді голого дитячого амурчика.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |