1. Збройний державний переворот, здійснений групою змовників у верхівках влади, часто з участю військових.
2. Спроба насильницького захоплення державної влади, що супроводжується діями проти законного уряду або глави держави.
путч
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А коли путч кінчався, він утік і тепер перебуває в Братиславі. Ну, й Юрко!
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: іменник (однина) |