скарабей

[skɑrɑbɛj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Жук-навозник родини пластинчастовусих, поширений у Північній Африці та Південній Європі, який у Стародавньому Єгипті вважався священнимсимволом сонця, життєвої сили та відродження.

  2. Зображення жука-скарабея (звичайно у вигляді печатки, амулета чи прикраси) з каменю, металу, фаянсу тощо, що використовувалося в давньоєгипетському мистецтві та культі як оберіг.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скарабей, р. скарабея, д. скарабеєві, з. скарабея, о. скарабеєм, м. скарабеєві, к. скарабею

Більше записів