1. Жук-навозник родини пластинчастовусих, поширений у Північній Африці та Південній Європі, який у Стародавньому Єгипті вважався священним символом сонця, життєвої сили та відродження.
2. Зображення жука-скарабея (звичайно у вигляді печатки, амулета чи прикраси) з каменю, металу, фаянсу тощо, що використовувалося в давньоєгипетському мистецтві та культі як оберіг.