скаба

[skɑbɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (діал.) Шматок, клапоть, обривок чогось, зокрема тканини або шкіри.

  2. (діал.) Невелика частина, часто непотрібна, залишок від чогось.

  3. (діал., перен.) Про людину невеликого зросту або кволої статури.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скаба, р. скаби, д. скабі, з. скабу, о. скабою, м. скабі, к. скаба

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘скаба’ в українській мові означає ‘смуга для скріплювання’ (наприклад, металева смуга для з’єднання деталей). Воно походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з дієсловом ‘скребти’ або ‘шкребти’, що вказує на дію зішкрібання або видовбування. Це слово споріднене з такими українськими словами, як ‘скобель’ (інструмент для зішкрібання), ‘скоба’ (металева дужка) та ‘скребти’ (дія зішкрібання).
Споріднені слова:скобель, скоба, скребти

Більше записів