скобель

[skobɛlʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Ручний столярний інструмент з двома ручками та закріпленим між ними сталевим ножем, призначений для зняття кори з колод або чорнового вирівнювання поверхні деревини шляхом зіскрібання.

  2. (заст.) Інструмент, схожий на скобель, що використовувався шкіряниками для очищення шкіри від залишків м’яса та жиру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скобель, р. скобеля, д. скобелеві, з. скобель, о. скобелем, м. скобелеві, к. скобелю

Більше записів