сідуватий БукваС 1. Який має сірий відтінок, сіруватий; злегка посілілий. 2. Який починає сивіти, стає сірим (переважно про волосся, вуса, бороду). Приклади вживання Error: no such table: sentences Частина мови: прикментик () | ←месницькиймесник→