сідуватий

[siduʋɑtɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який має сірий відтінок, сіруватий; злегка посілілий.

  2. Який починає сивіти, стає сірим (переважно про волосся, вуса, бороду).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сідуватий, р. сідуватого, д. сідуватому, з. сідуватого, о. сідуватим, м. сідуватім

Більше записів