месник

[mɛsnɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Той, хто мстить за когось або за щось; помститель.

  2. У міфології, релігії, літературі: втілення караючої сили, що покарає за злочини або порушення встановленого порядку (наприклад, Немезіда — богиня помсти в давньогрецькій міфології).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. месник, р. месника, д. месникові, з. месника, о. месником, м. месникові, к. меснику

Більше записів