месницький

[mɛsnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. Стосовний до Месника, пов’язаний із ним; властивий Меснику.

  2. Стосовний до Месницької (Мстиславської) єпархії Білоруського екзархату Російської православної церкви, пов’язаний із нею.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. месницький, р. месницького, д. месницькому, з. месницького, о. месницьким, м. месницькім

Більше записів