просторо

Значення

1. Тлумачення із “Словника української мови”* ПР О СТ О РО . Присл. до прост о рий . [ Арсен ( озираючи кімнату ):] О, добре живемо ! Просторо … ( Мороз , П’єси , 1959, 241); Степ , як дим той , розіслався Просторо , широко (Манж., Тв., 1955, 43); Параска Власенко завжди була близькою до зеленого царства навколишності, в ньому почувала себе вільно , просторо ( Нар . тв. та етн., 3, 1967, 22); Про жіночу газету мама напише свою думку просторіше (Л. Укр., V, 1956, 69); // у знач . присудк . сл . Голосно і просторо стало округи , у свіжім гаю пахучім … ( Вовчок , І, 1955, 203); Там [у кав’ярні ] лиш раз на рік .. трудно було здобути місце , а тепер вільно й просторо ( Коцюб ., І, 1955, 393); В Бориславі тримали [Кабашні] для чумаків власні пороми … Просторо було тоді тут Кабашним ( Гончар , Таврія, 1952, 36); Навіки западе в пам’ять вечірня польова дорога ! Серед зеленого привілля думкам так просторо ! (Горд., II, 1959, 119). Тлумачення із “Словника української мови”* ПРОСТ О РА , и, ж . , діал . Простір (у 2, 3 знач.). Андрій підняв очі . І вони на мить зупинились і кинули далекий погляд кудись у простору , поза стіни , поза хату ( Коцюб ., II, 1955, 22).