1. Вищий ступінь порівняння від прикметника “просторий”, що означає більш великий за площею або об’ємом, менш тісний.
2. У переносному значенні — вільніший, менш обмежений у чомусь (наприклад, у висловлюваннях, діях).
просторіше
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І найбільше ходять ізюбри на ті солонці, що на гарях, бо там просторіше і безпечніше — видно все навколо. І ходять тільки вночі і то влітку, саме тоді, як тії панти ростуть.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: прикментик () |