месниця

[mɛsnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У міфології та фольклорі — жінка-месник, персонаж, який здійснює помсту за кривду або несправедливість.

  2. У переносному значенні — жінка або дівчина, яка мстиво, жорстоко карає когось, відплачує за образи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. месниця, р. месниці, д. месниці, з. месницю, о. месницею, м. месниці, к. меснице

Більше записів