Древослів

Словник Української Мови

шепелявість

[ʃɛpɛljɑʋistʲ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Дефект вимови, що полягає у заміні шиплячих звуків (зокрема [ш], [ж], [ч]) свистячими або іншими звуками, часто через неправильне положення язика під час артикуляції.

  2. Властивість мови, що характеризується такою вимовою; шепелява вимова.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шепелявість, р. шепелявості, д. шепелявості, з. шепелявість, о. шепелявістю, м. шепелявості, к. шепелявосте

Більше записів