шепелявість

1. Дефект вимови, що полягає у заміні шиплячих звуків (зокрема [ш], [ж], [ч]) свистячими або іншими звуками, часто через неправильне положення язика під час артикуляції.

2. Властивість мови, що характеризується такою вимовою; шепелява вимова.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |