урікання

1. Дія за значенням дієслова «урікати»; докори, дорікання, висловлювання осудження або невдоволення чиїмись вчинками або словами.

2. (у міфології) Уособлення докору, осудження, що уявляється у вигляді злої, настирливої істоти; також сама така зла істота.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |