1. Дія за значенням дієслова “уособлювати“; надання комусь, чомусь конкретних рис, якостей, що роблять його втіленням, носієм якоїсь абстрактної ідеї, поняття (наприклад, доброти, зла, природи).
2. Конкретний образ, персонаж, явище або предмет, що втілює, символізує якусь абстрактну ідею, якість чи поняття (наприклад, “лев — уособлення мужності”).
3. У літературознавстві та мистецтві — художній прийом (троп), що полягає в наданні неживим предметам, явищам природи або абстрактним поняттям рис і властивостей живого істоти; оліцетворення.