Значення
-
Дія за значенням дієслова “уособлювати“; надання комусь, чомусь конкретних рис, якостей, що роблять його втіленням, носієм якоїсь абстрактної ідеї, поняття (наприклад, доброти, зла, природи).
-
Конкретний образ, персонаж, явище або предмет, що втілює, символізує якусь абстрактну ідею, якість чи поняття (наприклад, “лев — уособлення мужності”).
-
У літературознавстві та мистецтві — художній прийом (троп), що полягає в наданні неживим предметам, явищам природи або абстрактним поняттям рис і властивостей живого істоти; оліцетворення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. уособлення, р. уособлення, д. уособленню, з. уособлення, о. уособленням, м. уособленні, к. уособлення