шепеляво

1. З дефектом вимови звуків, зокрема свистячих та шиплячих, коли мова при вимові впирається в зуби, надаючи мовленню характерного присвисту або нечіткості.

2. Перен. М’яко, нерішуче, без належної твердості або чіткості (про висловлювання, поведінку тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прислівник () |