щирозлотий

1. (істор.) Українська срібна монета, карбована за гетьмана Івана Мазепи у 1706–1708 роках, яка за вагою та пробою металу відповідала польському злотовому (злотику) та містила зображення гербів Київського воєводства і Гетьманщини.

2. (перен., книжн.) Щось справжнє, непідробне, цінне; символ автентичності та високої якості.