щирозлотий

[ʃt͡ʃɪrozlotɪj] Прикметник

Буква:Щ

Значення

  1. (істор.) Українська срібна монета, карбована за гетьмана Івана Мазепи у 1706–1708 роках, яка за вагою та пробою металу відповідала польському злотовому (злотику) та містила зображення гербів Київського воєводства і Гетьманщини.

  2. (перен., книжн.) Щось справжнє, непідробне, цінне; символ автентичності та високої якості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. щирозлотий, р. щирозлотого, д. щирозлотому, з. щирозлотого, о. щирозлотим, м. щирозлотім

Більше записів