1. Дія за значенням дієслова “примусити“; насильницьке змушування когось до чогось, примус.
2. (у психології) Нав’язувана, небажана думка, ідея або потяг до дій, що сприймаються людиною як чужі та викликають внутрішній спротив; обсесія.
примушення
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Щодо морального розвитку Ж.Піаже вважав, що він відбувається у процесі взаємин з оточуючими, які можуть розгортатись у двох формах: примушення і співпраці. Анрі Валлон (1879-1962 рр.)
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”
Частина мови: іменник (однина) |