щиро

Чому ж сього не можна запитати? Он бачиш, там питає дика рожа: «Чи я хороша?» А ясень їй киває в верховітті: «Найкраща в світі!» А я й не знав, що в них така розмова. — Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”

Бач, я тебе за те люблю найбільше, чого ти сам в собі не розумієш, хоча душа твоя про те співає виразно-щиро голосом сопілки… А що ж воно таке? Воно ще краще, ніж вся твоя хороша, люба врода, та висловить його і я не можу… (Смутно-закохано дивиться на нього і мовчить хвилинку.) — Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”

Упродовж кількох років я напружено стежив за станов­ ленням цього непересічного суб’єкта, часами брав участь в його акціях та провокаціях і, щиро кажучи, не міг його не полюбити. Користуючись деякими своїми знайомствами в сусідніх європейських країнах, я зумів призбирати певні відомості про Стахову діяльність того таємничого періоду, що його, не без дешевих красивостей, автор статті в «Ідеї XXI» розташував «між тією ранньою осінню та наступною ранньою весною». — Андрухович Юрій, “Перверзія”

З побажаннями плідної роботи і найсильніших вражень у чарівливому місті палаців, Гондол, Тіціяна й Вівальді — Щиро Ваш АмеріґоДаппертутто, технічний секретар. (3) srbms-pq До відома Монсиньйорового прошу довести: 1. — Андрухович Юрій, “Перверзія”

вірш Ярослава Довгана «Коли подивитися збоку — розбійник…» ПЕРВЕРЗІЯ 142 (14) csxt-dl Монсиньйорові щиро звітую: Сьогодні, 8 березня, вдень, мені поталанило провернути спритну і цілком успішну операцію. Поки Респондент пере­ бував на семінарських слуханнях, я непомітно для нікого (!) — Андрухович Юрій, “Перверзія”