1. Від щирого серця, з відвертою доброю душею, без прихованих намірів або лукавства.
2. (У ролі присудкового слова) Виражає стан, коли хтось сповнений щирості та сердечності.
Словник Української Мови
Буква
1. Від щирого серця, з відвертою доброю душею, без прихованих намірів або лукавства.
2. (У ролі присудкового слова) Виражає стан, коли хтось сповнений щирості та сердечності.
Тоді агент-українець запитує досить щиросердо: «Скажіть, невже ви не ждали арешту?» «Ні!» «Та як же так? Ви мусіли зробити якийсь виключно поважний політичний злочин, коли до вас так беруться». — Невідомий автор, “Agatangel”