1. Відкрито, без приховування своїх почуттів, думок або намірів; від щирого серця, щиро.
2. З глибокою, непідробною сердечністю та доброзичливістю.
Словник Української Мови
Буква
1. Відкрито, без приховування своїх почуттів, думок або намірів; від щирого серця, щиро.
2. З глибокою, непідробною сердечністю та доброзичливістю.
!» — Андрій згадав Аслана, згадав всю камеру і всю «брехалівку», все море безглуздя…«Якщо так, то до кінця!» А вголос, відсапнувшись, схвильованно: — Ну то я щиросердечно признаюсь, що з моєю головою ви можете робить, що хочете! Але що до спільників, то… то для такої комедії в мене їх не числиться. — Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”