Який має щербину, щербини; з вибоїнами, нерівностями на поверхні.
Який має один або кілька зіпсованих, зламаних, вибитих зубів; з щілиною між передніми зубами.
У значенні іменника: прізвисько або прізвище людини, що має таку ознаку.
щербатий
Буква
Приклади вживання
Коли нас ніч розділить сонних, серця заб’ються в нас окремо, щербатий місяць снами томить, чарує мертво і зелено. Та не лякайся, моя люба, спокійно тої жди хвилини, коли коханням день окрилить, коли весна на кущ тернини метелик сонця знов пришпилить. — Невідомий автор, “Zieliena Ievanghieliia Boghdan Ighor”
Частина мови: прикментик () |