зазублений
[zɑzublɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який має зазубрини — гострі виступи або виїмки на краю чогось; зубчастий.
-
У ботаніці: такий, що має по краю гострі вирізи, спрямовані під кутом (про листя, пелюстки тощо).
-
У техніці: такий, що має спеціальні виступи для захоплення або зчеплення (наприклад, про поверхню, край деталі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зазублений, р. зазубленого, д. зазубленому, з. зазубленого, о. зазубленим, м. зазубленім