зазублений

1. Який має зазубрини — гострі виступи або виїмки на краю чогось; зубчастий.

2. У ботаніці: такий, що має по краю гострі вирізи, спрямовані під кутом (про листя, пелюстки тощо).

3. У техніці: такий, що має спеціальні виступи для захоплення або зчеплення (наприклад, про поверхню, край деталі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |