сервітутний

[sɛrʋitutnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Стосовний до сервітуту, що стосується сервітуту як обмеженого речового права користування чужою нерухомістю.

  2. Такий, що належить до сервітуту як міжнародно-правового обмеження у користуванні територією держави.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сервітутний, р. сервітутного, д. сервітутному, з. сервітутного, о. сервітутним, м. сервітутнім

Більше записів