Обмежене речове право користування чужим нерухомим майном (земельною ділянкою, будівлею тощо) для певної цілі, що встановлюється на користь іншої ділянки (земельний сервітут) або певної особи (особистий сервітут).
У давньоримському праві — один з видів речових прав на землю, що означав право користування чужою землею або іншим нерухомим майном певним чином (наприклад, право проходу, право провідки води).