гуменце

[ɦumɛnt͡sɛ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма до слова “гумно”: невелике гумно, ділянка біля хліва чи сараю, де молотять та віють зерно.

  2. Власна назва географічних об’єктів (гір, урочищ, полів, частин населених пунктів), що часто походять від розташування на місці колишнього гумна або його функції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гуменце, р. гуменця, д. гуменцю, з. гуменце, о. гуменцем, м. гуменці, к. гуменце

Більше записів