гуменце

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “гумно”: невелике гумно, ділянка біля хліва чи сараю, де молотять та віють зерно.

2. Власна назва географічних об’єктів (гір, урочищ, полів, частин населених пунктів), що часто походять від розташування на місці колишнього гумна або його функції.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |