серен

1. (мистецтво) У давньогрецькій поезії — ліричний вірш, що складався з двох однакових строф (строфа та антистрофа), який виконувався хором під час руху в одну та іншу сторону; пізніше — жанр ліричної поезії, присвяченої переважно любовній тематиці.

2. (астрономія) Рідкісна вживана назва для супутників планети, зокрема Місяця як супутника Землі (застаріле та поетичне).

3. (історія, міфологія) У давньогрецькій міфології — одна з сирен, морських істот, що своїм співом заманювали мореплавців на скелі (варіант написання та вимови слова “сирена”).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |