середостінний

[sɛrɛdostinnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (анат.) Який стосується середостіння — простору у грудній порожнині між легенями, де розташовані серце, трахея, стравохід та інші органи.

  2. (перен., книжн.) Який знаходиться або відбувається в самому центрі, у середині чогось; центральний, ключовий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. середостінний, р. середостінного, д. середостінному, з. середостінного, о. середостінним, м. середостіннім, к. середостінний

Більше записів