середостіння

[sɛrɛdostinnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Анат. Простір у грудній порожнині між правим і лівим легеневим мішком, обмежений спереду грудиною, ззаду — хребтом, знизу — діафрагмою, з боків — плевральними порожнинами; містить серце з перикардом, великі судини, трахею, стравохід, тимус, нерви та лімфатичні вузли.

  2. Перен., книжн. Центр, серцевина, найважливіша внутрішня частина чогось; середина, осереддя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. середостіння, р. середостіння, д. середостінню, з. середостіння, о. середостінням, м. середостінні, к. середостіння

Більше записів