пранг

[prɑnɦ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тип кам’яного або цегляного кхмерського храму , що походив від ступи і мав вигляд уступчастої піраміди із закругленою вершиною ; був характерний для країн середньовічного Індокитаю. 2. Ступа , поверхня якої оброблена по вертикалі кріповками і по горизонталі – різними профілями , декорована скульптурою , рельєфними композиціями і мозаїчними орнаментами .

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пранг, р. прангу, д. прангові, з. пранг, о. прангом, м. прангові, к. прангу

Більше записів