середня

Значення

1. Жіночий рід від прикметника “середній” у значенні: розташована, що знаходиться між крайніми точками, об’єктами або між початком і кінцем чогось; проміжна.

2. Та, що займає центральне положення або має проміжну величину, ступінь, якість між високим і низьким, великим і малим, сильним і слабким тощо.

3. Яка не виділяється серед інших; типова, звичайна, рядової якості.

4. У математиці: величина, одержана в результаті певного усереднення (наприклад, середня арифметична).

5. У спорті: футбольний півзахисник, який діє в центральній зоні поля (розмовне скорочення від “середній півзахисник”).

Правопис та відмінювання