сепаратний
[sɛpɑrɑtnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який здійснюється окремо, самостійно, не разом з іншими; відокремлений, обособлений.
-
Який стосується лише однієї зі сторін у конфлікті, переговорах тощо, не узгоджений з іншими зацікавленими сторонами.
-
У політичному контексті: такий, що спрямований на відокремлення, відділення частини території держави; сепаратистський.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сепаратний, р. сепаратного, д. сепаратному, з. сепаратного, о. сепаратним, м. сепаратнім
Походження слова (Етимологія)
Слово «сепаратний» походить з німецької мови, де «separat» означає «відособлений, окремий». Німецьке слово, у свою чергу, походить від латинського «separatus», що означає «відокремлений», і пов’язане з дієсловом «separo» — «відокремлюю, розділяю». Це дієслово утворене від префікса «se-» (що означає «окремо») та кореня, пов’язаного зі словом «parare» — «готувати, влаштовувати». Таким чином, «сепаратний» буквально означає «відокремлений, окремий». В українській мові це слово використовується для позначення чогось, що існує або діє окремо від інших, наприклад, сепаратні переговори чи сепаратний мир.