1. Властивість або стан відокремленості, ізольованості, відсутності єдності з чимось; обособленість.
2. Політична прагнення до відокремлення, виділення певної території або групи зі складу держави з метою створення власної самостійної одиниці або приєднання до іншої держави.
3. У переносному значенні — ставлення, спрямоване на порушення єдності, розкол у колективі, суспільстві, організації.