Значення
-
Процес реалізації правових норм компетентними державними органами, посадовими особами або іншими суб’єктами у конкретних життєвих ситуаціях, що передбачає винесення індивідуально-конкретних правових рішень (наприклад, судовий вирок, адміністративна постанова).
-
Діяльність із застосування права, одна з форм правової діяльності держави, спрямована на дотримання та охорону прав і свобод, виконання обов’язків суб’єктами права.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. правозастосування, р. правозастосування, д. правозастосуванню, з. правозастосування, о. правозастосуванням, м. правозастосуванні, к. правозастосування