Значення
-
Найвища посадова особа, що очолює адміністративно-територіальну одиницю (губернію, область, штат тощо) у деяких країнах, призначається центральною владою або обирається населенням.
-
Керівник великого банку або фінансової установи в деяких країнах (наприклад, голова центрального банку у Великій Британії).
-
Історичний: начальник губернії в Російській імперії, що мав широкі адміністративні, поліцейські та судові повноваження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. губернатор, р. губернатора, д. губернаторові, з. губернатора, о. губернатором, м. губернаторі, к. губернаторе