Значення
-
Властивість мови, висловлювання або тексту, що містить сентенції — короткі афористичні вислови навчального або моралізаторського характеру; нахил до повчання, моралізування.
-
Риторичний прийом або стильова особливість, що полягає у вживанні глибокомислених, афористичних висловів для надання мові піднесеності та узагальнюючого смислу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сентенційність, р. сентенційності, д. сентенційності, з. сентенційність, о. сентенційністю, м. сентенційності, к. сентенційносте