гуж

[ɦuʒ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Частина упряжі — шкіряний або мотузковий ремінь, що з’єднує хомута (або шлею) з дугою та служить для запрягання коня в віз чи сани.

  2. Заст. Міра довжини, що дорівнює відстані між кінцями розставлених у сторони рук (звичайно близько 2,1 метра); сажень.

  3. Діал. Вузлик, зв’язка, в’язка (часто сіна, соломи).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гуж, р. гужа, д. гужеві, з. гуж, о. гужем, м. гужеві, к. гуже

Більше записів