правнуча

[prɑʋnut͡ʃɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Жіноча особа, яка є правнукою (дочка онука або онуки).

  2. Уживається як звернення до правнучки або молодої дівчини в родині (емоційно-зменшувальне).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. правнуча, р. правнучати, д. правнучаті, з. правнуча, о. правнучам, м. правнучаті, к. правнуча

Більше записів