Древослів

Словник Української Мови

правнук

[prɑʋnuk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Син онука або онучки, нащадок у третьому поколінні.

  2. Переносно: нащадок, послідовник у духовному, ідейному або професійному плані.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. правнук, р. правнука, д. правнукові, з. правнука, о. правнуком, м. правнукові, к. правнуку

Більше записів