правнучин

[prɑʋnut͡ʃɪn] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Стосовний до правнука або правнуки, що належить їм.

  2. Який є нащадком у третьому коліні; такий, що є правнуком або правнукою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. правнучин, р. правнучиного, д. правнучиному, з. правнучиного, о. правнучиним, м. правнучинім

Більше записів