семеричний

[sɛmɛrɪt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (у літературознавстві) Створений за принципом семеричної системи версифікації; такий, що має сім складів у віршованому рядку.

  2. (у музиці) Побудований на основі семиступеневої (гептатонічної) звукорядної системи.

  3. (заст.) Те саме, що семиричний; такий, що складається з семи частин, одиниць або повторюється сім разів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. семеричний, р. семеричного, д. семеричному, з. семеричного, о. семеричним, м. семеричнім

Більше записів