1. (від дієслова “гримати“) — діючи так, щоб викликати гуркіт, громіння; створюючи гучні, рокочучі звуки, схожі на грім.
2. (переносно, розм.) — говорячи дуже голосно, суворо або гнівно; гримаючи, лаючи.
Словник Української Мови
Буква
1. (від дієслова “гримати“) — діючи так, щоб викликати гуркіт, громіння; створюючи гучні, рокочучі звуки, схожі на грім.
2. (переносно, розм.) — говорячи дуже голосно, суворо або гнівно; гримаючи, лаючи.
Відсутні