селезінка

1. Непарний орган у черевній порожнині хребетних тварин і людини, що бере участь у кровотворенні, імунних процесах та руйнуванні віджилих еритроцитів.

2. Розм. Про людину, яка відрізняється поганим характером, злісністю або схильністю до постійного незадоволення (зазвичай у стійкому словосполученні “зла селезінка”).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |