1. (Про людину) Такий, що має широкі, міцні плечі; плечистий.
2. (Про предмет, одяг) Такий, що має виражену, помітну лінію плечей або розширений у плечах.
плечистий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Яків Сомко — ставний, плечистий козак, кругловидий, з рум’янцями на щоках, темно-русий, а брови та вуса чорні — красень-чоловік. Він ходив у походи з Богданом Хмельницьким, зажив доброї слави, був татковим побратимом.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикментик () |