Древослів

Словник Української Мови

селенат

[sɛlɛnɑt] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Хімічна сполука, сіль селенової кислоти, що містить аніон SeO₄²⁻.

  2. (астрономія, рідко) Гіпотетичний супутник планети Венера, існування якого не підтверджено сучасними спостереженнями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. селенат, р. селенату, д. селенатові, з. селенат, о. селенатом, м. селенаті, к. селенате

Більше записів